<aside> ❓

Що робити, коли кожен стейкхолдер має власне бачення?

Чому навіть найкращі ідеї можуть загрузнути в хаосі без відповідального?

Як уникнути нескінченних правок і випустити курс вчасно?

</aside>

                              [**Анастасія Писарева](<https://thelndcommunity.notion.site/4e76b845de7a4c9ebca2e793c88c934e>), Education Program Lead, Dev.Pro**

Контекст та виклик

Задача: Створити навчальний курс на складну тему. Я не мала експертизи в цій сфері, тому покладалася на стейкхолдерів. Мета курсу — прискорити адаптацію новачків і тих, хто переходив між проєктами всередині компанії.

Головний виклик: кожен зі стейкхолдерів мав своє бачення, і мені потрібно було узгодити їхні інтереси, щоб випустити якісний курс у визначені терміни та з дотриманням бюджету.

Я залучила п’ятьох експертів, які мали рівні права. Це була моя перша і головна помилка: без чіткого овнера кожен мав власне бачення, і ми не могли швидко прийти до узгодженого рішення.

Для створення єдиної концепції я організувала фасилітаційну сесію, але думки експертів розійшлися кардинально. У підсумку курс ризикував стати громіздким і некерованим.

Як вирішувала ситуацію

1. Зібрала всі запропоновані теми в таблицю. Кожен стейкхолдер позначив, що є найважливішим для різних цільових аудиторій.
2. Виділила найбільш універсальні теми й запропонувала випустити їх у першій версії курсу (MVP). Запевнила експертів, що всі їхні побажання зафіксовані й можуть бути додані пізніше. (Спойлер: доповнення не знадобилися.)
3. Дотримувалася ітеративного підходу, щоб швидко отримати результат і не перевантажувати процес.

Що вийшло в результаті

• Курс вийшов компактним і сфокусованим, що дозволило новачкам швидко адаптуватися.
• Вдалося врахувати ключові інтереси всіх зацікавлених сторін.
• Ітеративний підхід допоміг уникнути зайвих витрат часу й ресурсів.