<aside> 🎙️
Надія Жукова Senior L&D Manager в IT-компанії. Ми познайомилися в Клубі тренерів Оксани Грабар, бо навчалися в Оксани в різні роки. Були в групі бустерів, що готували для клубу різні активності. Потім продовжили спілкування. Мені завжди подобалося в Надії її бажання вчитися, креативити, застосовувати нові інструменти в роботі. Наприклад, ми собі створили маленьку групу з Надією та ще одним колегою і десь пів року вивчали AI-інструменти в навчанні, ділилися трендами та знахідками.
</aside>
Надія Жукова, L&D Спеціаліст | Методолог онлайн курсів | Бізнес-тренер , UPSTARS
<aside> ➡️
Є коротка і довга версія моєї історії.
Коротка — мене в L&D привела війна. А довга — вона почалася значно раніше.
Ще в школі я казала, що ніколи не буду вчителькою. Я допомагала перевіряти зошити, твори з літератури — і була впевнена, що це точно не моє життя. Іронія в тому, що після цього я вступила до педагогічного університету — на інформатику з економікою. Потім отримала другу вищу освіту з психології — теж у педагогічному виші.
І навіть навчаючись там, я постійно повторювала: “Я ж на непедагогічній спеціальності, я не вчителька”.
А через півтора року після закінчення навчання пішла працювати в школу.
Спочатку — психологом, потім почала викладати психологію та інформатику. У мене були класи з другого по одинадцятий. І це була моя найулюбленіша робота з точки зору змісту. Я була дуже залучена, мені це щиро подобалося, і в мене це виходило.
Але державна система виявилася для мене токсичною. Я пропрацювала три з половиною роки й пішла. Проте цей досвід залишився зі мною назавжди. І саме тоді народилася мрія — колись, на пенсії, створити власну школу.
Після цього я пішла в IT — спочатку в технічні ролі, просто щоб “перезавантажитися”. А потім стала career development specialist — оцінювала soft skills, навчала проводити інтерв’ю, працювати з кандидатами. І це був мій перший досвід навчання дорослих.
У січні 2022 року ми відкрили L&D-напрям. А вже в лютому війна повністю змінила наші плани. Ми мобілізувалися й у березні-квітні організували психологічну підтримку та навчання для співробітників компанії. І саме війна стала точкою входу в повноцінну L&D-роль.
Після успішних психологічних програм і навчальних ініціатив я почала працювати в L&D спочатку на пів ставки, а згодом — повноцінно.
І ось уже кілька років я повністю занурена в навчання дорослих. Ми створюємо програми для менеджерів, BAE-спеціалістів, розвиваємо soft skills, public speaking, управлінські компетенції.
Зараз я L&D Manager (Senior).
Я займаюся:
І якщо чесно — це професія, яка зібрала в собі все, що я люблю: психологію, системність, роботу з людьми й створення середовища, де люди ростуть.
</aside>
Якщо говорити про сформований L&D-період, то перше — це мій перший менеджер.
Вона не давала мені спуску. Вона завжди бачила мій потенціал і водночас вимагала дуже високої якості. Це був складний, місцями суворий, але надзвичайно сильний рік мого професійного зростання. Ми робили амбітні проєкти: навчання для team lead’ів, менеджерів, планували великий проєкт для delivery-директорів. Це був високий рівень відповідальності та впливу.
І я тоді вперше по-справжньому відчула, що створюю щось значуще. Я дуже пишаюся результатами того періоду. І дуже вдячна їй за планку, яку вона задала.
Друге, що мене сильно прокачало — це люди, які нас челенджили.
Коли ти працюєш із менеджерами, які не довіряють L&D, які мають негативний досвід навчання або великий супротив — це справжній тест на зрілість. Мені довелося вчитися вибудовувати довіру, доводити цінність, показувати, що навчання — це не “ще одна ініціатива”, а інструмент, який реально працює на їхні результати.
Це було непросто. Але саме це навчило мене працювати з опором і мислити бізнесово.
І, звісно, помилки.
Мій власний недосвід, невлучні рішення, занадто оптимістичні очікування — усе це стало дуже цінними уроками.
Якщо говорити про переломний момент — це, мабуть, боротьба із синдромом самозванця.
Перші два роки я постійно відчувала, що я “випадково тут”, що мої успішні проєкти — це заслуга команди, обставин, удачі. Здавалося, що я просто добре координую, але не маю власної експертизи.
І лише останній рік-півтора з’явилося внутрішнє відчуття:
так, експертиза є. Є системність. Є результати. Є чим ділитися.
І це, мабуть, найважливіший етап дорослішання як L&D-фахівця.
<aside> 🤓
📌 Зараз у щоденній роботі використовую кілька AI-інструментів одночасно:
ChatGPT, Gemini, Claude
Я не обмежуюсь одним сервісом, бо кожен має свої сильні сторони. Для мене це спосіб отримати комплексне рішення — різні перспективи, різні формати відповіді.Також використовую інструменти транскрибації — це дуже допомагає при роботі з інтерв’ю, фокус-групами, збиранні інсайтів.
📌 Дизайн та фасилітація -Mentimeter — класика для інтерактивів.
📌 Особиста система знань та E-learning та інтерактив -Obsidian — для нотаток і структурування знань. Мені дуже подобається система графів і зв’язків. -Там же веду свій приватний test-трекер — фіксую гіпотези, що спрацювало, що ні -Articulate Rise — добре працює для швидкого створення якісних e-learning курсів. -Genially — класний і простий інструмент для невеликих інтерактивів і SCORM-файлів. -Інструменти для створення аватарів та AI-відео (наприклад, HeyGen) — коли потрібно швидко створити відеоконтент.
<aside> 💪
Один із найбільших викликів — це навчання без бюджету.
Був кейс, коли компанії було критично потрібне навчання, але бюджету фактично не було. Ми буквально за 100 доларів зібрали повноцінну систему: LMS, інтерактиви, курс для 50+ людей, з трекінгом прогресу та аналітикою. Це був момент, коли ти розумієш: ресурсність — це не про гроші, а про мислення.
І я цим дуже пишаюся, бо це довело, що якісний навчальний продукт можна зробити навіть із мінімальними ресурсами.
Друга складність — це те, що я називаю “трьома головами дракона” в L&D: “Нам треба на вчора”, “Давайте за дві години навчимо всьому”, “У нас системна проблема, але давайте вирішимо її тренінгом”
І третій пункт — найскладніший.
Бо навчання не лікує процесуальні або управлінські дисфункції. Якщо проблема в структурі, ролях чи метриках — тренінг її не вирішить. І тут важливо мати сміливість сказати бізнесу правду.
Один із найцікавіших кейсів був із Delivery-директоркою, яка відкрито не вірила в навчання. Вона прямо казала: “Це не працює”.
При цьому HR і її команда бачили, що їм потрібна підтримка — вони не справлялися. Ми місяць працювали з нею: зустрічі, уточнення запитів, конкретизація болю, розбір очікувань. Це був не продаж навчання, а вибудовування довіри.
І в якийсь момент нам вдалося перейти з полярності “навчання не працює” в “давайте спробуємо зробити це правильно”.
Ми спроєктували програму разом. І вона не просто погодилась — вона стала амбасадором цього навчання та запустила його не лише для своєї команди, а для всього юніту.
Це був дуже сильний момент для мене. Бо це не про контент. Це про довіру, партнерство і зрілість L&D як бізнес-функції.
І якщо підсумувати — головний виклик у професії не в інструментах, а в роботі з очікуваннями, системами та людьми.
</aside>
Мене тримає дуже проста, але глибока віра — я вірю в навчання.
Я переконана, що після того, як ми навчилися ходити, говорити й тримати ложку, наступна ключова навичка — це вміння навчатися. І не просто “проходити курси”, а вміти швидко адаптуватися, переосмислювати, перебудовувати себе. Ми живемо в надзвичайно швидкому технологічному світі. І головна конкурентна перевага людини — це гнучкість. А гнучкість можлива тільки тоді, коли є база.
Коли є мислення, система, навички, на які можна “гнутися” й адаптуватися під новий контекст. Коли ти можеш швидко розібратися в будь-якій складності.Для мене навчання — це не просто про кар’єру. Це про виживання і розвиток.І якщо дивитися ширше — на рівень країни — я вважаю, що єдиний шлях України не повторювати історію знову і знову, не бути вразливою, — це розвинена культура, економіка, мислення. А це можливо тільки через навчання.
Ми не можемо виграти кількістю. Але ми можемо виграти якістю: талантом, розумом, креативністю, системністю. І якщо наші люди реалізують свій потенціал тут, якщо ми будуємо сильну експертизу, сильні команди, сильну культуру — це і є захист.
Тому для мене L&D — це не просто професія. Це мій внесок. Мій спосіб служіння країні через те, що я вмію найкраще. І це дає дуже сильне відчуття сенсу.
<aside> 🗣
Є одна фраза, яку колись сказала мені наша навчальна психотерапевтка під час навчання на психології. Вона сказала: “Знання циклічні. Де б ви не починали — все одно буде незрозуміло.”
І це дуже звільняє.
Бо на старті завжди здається, що треба ще щось дочитати, ще один курс пройти, ще трошки підготуватися — і тільки тоді починати. Але правда в тому, що зрозуміло не стане ніколи “до кінця”.
Тому моя порада собі тоді й усім новачкам зараз: Просто почніть робити. І занурюйтесь.
Бо розвиток — це не спринт. Це довга дистанція.
І якщо ви не підтримуєте себе, не дозволяєте собі помилятися, не даєте собі права бути “ще неідеальними” — ви просто вигорите.
Тому формула дуже проста: